Wednesday 25 January 2012

Amaryllis?

Так буває... Малюю, а далі сама вгадую - що це?
Є ідеї?)

Cats are connoisseurs of comfort (с)


Cats have it all - admiration, an endless sleep, and company only when they want it. 
Rod McKuen 


This is my lovely lonely friend.  Don`t worry, he is all right, just sitting on the car and does his an endless sleep... Don`t interrupt his dreams..






Saturday 21 January 2012

Напівсонне


     Ранок... Вітер пронизує кожну щілинку будинку, нанизує на павутину клітини мого тіла і вони сіпаються від холоду, як лялька-маріонетка. Джем, масло, тости, чай.. Все це має смак, але язикові рецептори відмовляються передавати імпульси до мозку - не прокинулись ще. 
За вікном цвірінькає раннє англійське птаство. Теж напівсонне та ... папіввесняне. В моїй голові міксовані відчуття: спокій, напівщастя, крапелькове задоволення, то, певно, нарешті до мозку дійшла глюкоза із джему...
Доброго раночку :)

Wednesday 18 January 2012

Cambridge, part II

     Ранок 15-го почався..!
Жваві спортсмени бігають, а ми ... снідаємо.
     Хочеться побачити якомога більше нового. Тому поспішаємо на вулиці ранкового міста.

Monday 16 January 2012

Cambridge, part I

Ми планували свою поїздку до Кембріджа ще з початку січня. П’ятого купили квитки, але за період до 14-го так і не забрали їх із вокзалу, точніше з ticket machine. Субота почалась о 3 годині ранку моїми сонними привітаннями Діми з Днем народження, а далі продовжувалась м’ятним чаєм, старанно приготованими і запакованими в рюкзачки сендвічами, одяганням усього тепленького, наявного в гардеробі, і 40-хвилинною вранішньою прогулянкою до залізничного вокзалу. Ранок був прохолодним і аж дуже бадьорим, хотілося швидше дійти до вокзалу. На наш подив – вокзал був зачиненим... Хвилюючий момент: хоч до відправки поїзда майже 40 хвилин, але ж наші квиточки ще в ticket machine, і взагалі, де хоч один працівник вокзалу? Пауза тривала недовго. За 5 хвилин прийшли працівники вокзалу, ми забрали квитки, почекали наш (перший!) поїзд, сіли у вагон С на наші заброньовані місця і вирушили в мандрівку. У поїзді вже поснідали, трохи розмов розбавляли 15-ти хвилинні дрімання. Близько 8 ранку, коли за вікном, не зважаючи на швидкість поїзда, все ж можна було б розгледіти обриси міст, ми бачили лише густий туман...
Але Кембрідж зустрів нас сонячно.


Friday 13 January 2012

Орхидеи

Вот какие цветы у моей свекрови :-) !

Это я. Летом успела попасть на цветущий праздник!


Tuesday 10 January 2012

Easiest ever beef casserole



Красивая, талантливая, умная Хеди Ламарр


Хеди (настоящее имя при рождении - Hedwig Eva Maria Kiesler) родилась 9 ноября 1914 года в Вене, Австрия. В 17 лет снялась в первом фильме. Это был германский проект - Geld Auf Der Strase. В 1932 году немецкий фильм Exstase принёс ей внимание голливудских продюсеров, вскоре она подписала контракт с MGM. Однажды в Голливуде она официально изменила своё имя на Hedy Lamarr и сыграла в своём первом голливудском фильме Algiers (1938).

Она была красивая, талантливая и умная. Хеди запатентовала идею, которая позже стала ключевой для военной связи и мобильных технологий. В 1942, Хеди и композитор George Antheil запатентовали идею, которая называлась “Secret Communication System.” Оригинальная идея, призвана решать проблему блокирования сигналов врагов от радиоуправляемых ракет во время Второй мировой войны. День рождения актрисы 9 ноября — назван Днем изобретателя в США. Без изобретения Ламарр сейчас не летали бы военные спутники и не работали бы сотовые телефоны стандарта GSM.

Красивая, умная и талантливая Хеди снялась во многих популярных фильмах.
Интересто, что:
  • В 1966 году была выпущена якобы автобиографическая книга «Экстаз и я. Жизнь женщины» (Ecstasy and me: my life as a woman. — New York: «Bartholomew House», 1966), которую позже сама Ламарр признала подделкой.
  • Хэди Ламарр изображена на заставке при загрузке программы Corel Draw 8-й и 9-й версий.
  • У одного из персонажей Half-Life 2, Доктора Айзека Кляйнера, в лаборатории живёт необычный питомец — хедкраб по кличке Ламарр, у которого удалили жала, отвечающие за присоединение к голове жертвы. Доктор Кляйнер назвал своего питомца в честь известной актрисы и изобретателя Хэди Ламарр (Hedy Lamarr, таким образом, происходит игра слов между именем актрисы и разговорным позывным хедкраба — «хэди»).

Thursday 5 January 2012

січневе


Нині знову розхристаний вітер
від світанку рве сірі хмари.
Зачиняй наші двері швидше,
від очей заховай примари.
Я зігрію горнятко чаю
у гарячих твоїх долонях,
у очах потоплю печалі,
зацілую посріблені скроні.

Загойдаю усі твої літери,
обійматиму кожну мрію,
хай лютує розгублений вітер,
а я вірю, люблю, надіюсь...

Wednesday 4 January 2012

Не оминай

http://gazeta.ua/blog/1599/ne-ominaj

Йому колись стрічалася дівчина із кільцями у вухах. Така легка, піднесена, усміхнена... Її очі топили і поглинали. Вона стрічалась йому кілька років поспіль, на одному і тому ж перехресті. Усміхалась і занурювала у зелений світ очей. Проходила мимо і щезала. Уже близько місяця не бачив він тих очей і поглядом своїм блукав щоранку між перехрестями. Її не було, не проходила, не з"являлася, не існувала... вже. Сумно, печально і жорстоко.
Не оминайте тих, хто торкається вашого життя, прислухайтеся до серця, не відкладайте найголовніше, говоріть своїми почуттями... Бо потім може не відбутися.
Вона померла одного ранку, коли маленький згусток крові відірвався і, тихо блукаючи по судинах, спинився, наче перепочити, тим самим випустивши душу із її зелених очей.
Останнє, що запам"ятав її щоденник: Білявий, одинокий… Ідеш назустріч, проходиш крізь тінь мого волосся... голубозорий, високий.... стривай, не рви своїми кроками мій вигаданий подив. Проходиш, як вітер, – швидко, і як вітер легко колишеш мої вії свіжим подихом... Не тривож своїм порухом мою тінь... Йди, а я дивитимуся вперед, випереджаючи твої кроки, Щоб вони не розірвали мого подиву...