Дивлюся крізь заломлення сніжинок
На біле небо без кошлатих хмар.
Я бачу, як дахи малих хатинок
Вдають із себе снігових примар.
Я сніг ловлю на кожну свою вію,
Його беру в зігріті сном долоні.
Здається, що мороз морозить мрії,
Від снігу білого душа моя холоне.
Лиш прокидаюся від крику криги,
Дивлюсь в вікно на небо сіро-біле…
Чекають мрії, що прийде відлига,
І у душі промерзлій скреснуть сили.
Прочитал и как-то стало холодно. Бр...
ReplyDeleteПотом вспомнил где живу и как-то попустило :)
Буде всього - і меду, й перцю, й солі,
ReplyDeleteй барвистих квітів, і гіркого полину.
І не втекти нам від своєї Долі,
як від води, як від пекучого вогню.
Стелись, стежино, до добра, до світла,
Квітчайся, днино, барвами весни.
Будь, Долечко, і щедра, і привітна,
Світи, Любові Зіронько, світи!
Привет,
ReplyDeleteНу ничего себе настроение! До Рождества еще два месяца! Еще осень толком не прошла :)
С уважением,
Рустам.
To Rustam: Сегодня заметил, что в центре города уже начали вешать новогодние украшения на столбах. Мы же севернее, видать в Warwickshire зима быстрее приходит. :)
ReplyDelete