Про краплі в "Історіях про кохання"

Моє невеличке есе в українському виданні.
Приємна несподіванка дня!
Читабельна версія тут



    Ви любите ці звуки, коли вода із крану раз по раз крапає у порожню ванну? Вона любить. Так по краплі набирається повна ванна. Гарячі краплі. Від них до стелі підіймається пара. Вона заходить до ванної кімнати, як в туман. Додає до води кілька крапель лавандового аромату, занурюється, розчиняється, як ефір в бензині. Тепло мурашками біжить по тілу, думки, як у лабіринті, по звивинах, - шукають вихід,  добігають до губ, а ті - мовчать. Думки повертаються знов, звідки прийшли. Вода піниться. Світло від лампи дозволяє розглядати бульбашки, які з’являються, пульсують і зникають. З’являються і зникають.
     Коли води стає по груди, Вона перекриває кран пальцями лівої ноги. У Неї гарні ноги, стрункі, гладенькі, хороша шкіра, акуратні пальці, перламутрові нігті. Вона роздивляється ступні, гомілки, стегна.
    Думки, ага, думки. Знову побігли до губ, снують туди-сюди.
    Вона дивиться на краплю, що зависла на крані. Велика, от-от впаде і вдариться об воду. Вона любить і цей звук. Світло від лампи м’яке. Вона бачить своє обличчя у дзеркалі. Очі. Величезні, зелені... Кліпають. Губи – мовчать. Від вологи волосся над чолом кучерявиться. Ці витки роблять її смішною. [На лиці сіпнулась усмішка, нижня губа підняла верхню, от-от і думки..!] Думки, думки, вам не щастить сьогодні. Зубки зціплені, аж до скреготу.
    Скільки часу вона сидітиме у ванні? Задимлена, лавандова, підвішена, як крапля серед своїх ув'язнених думок? Не так довго, не так багато часу. Доти, поки вода не охолоне, поки шкіра на ногах не стане схожою на шкіру оголеної гуски, поки думок не назбирається мільйони, поки зуби не зможуть їх втримати і думки, осідлавши повітря усіх пустот її тіла, не змусять розтулити вуста.. І ..!
   «Ну, нічого собі, чихнула..! як же холодно».
Вона встає, кутає голову у великий персиковий рушник, одягає на мокре тіло банний халат, спускає воду у ванні, вимикає лапму, вмикає витяжку. Думки, думки, не щастить вам сьогодні, видує вас цей лавандовий аромат через вентиляційний хід.  Двері до ванної напів прочинені.
  Її день скінчився.
Краплі води раз по раз розбаваються об порожню ванну. Вона любить ці звуки.

© Людмила Водяницька
13.09.2012