Не можна їхати по зустрічній смузі

Не можна їхати по зустрічній смузі
Розплющи очі, дивись вперед, туди дорога в день,
в якому ти, зігріта надією, сидиш у кафе, смакуєш
полуничне смузі.
Слова звідусіль
про цукор і сіль, про радість і біль,
а ти... дивишся на слово "exit", що на дверях, і там же
різдвяний віночок із срібних сердець:
"дзень-дзень"...
Ще дню не кінець.
Хоч день вже натяг на плече
грудневої ночі пальто.
Ти п'єш білий чай, гарячий, в пальці пече.
День розчинився, ніч вже, але відчуття, як і вранці:
ні те і не то...
Ти дивишся, блимає слово зелене "exit",
думаєш, рік вже і справді "вийшов",
аж тут хтось тебе колише
за плечі і кутає в плед.
Ти голову повертаєш - тиша...
Повз тебе - сніжинок лет...
І хтось зупинив свій хід.
Ти дивишся - букви змінились
і замість звичного "exit"
 з'явився прийдешній "вхід".
І день так прекрасно пахне.. зимою,
Різдвом, мандаринами і ... полуничним смузі.
Твої очі блищать, тішиш себе надією...
Вдома тебе чекають...
Хутко, живенько, сідай за кермо, поїхали, я з тобою.
Милі за милями...
Сніжинки цілують скло.
Дивися вперед, ти  на безпечній смузі.

15/10/2012
 © Людмила Водяницька