Wednesday 18 January 2012

Cambridge, part II

     Ранок 15-го почався..!
Жваві спортсмени бігають, а ми ... снідаємо.
     Хочеться побачити якомога більше нового. Тому поспішаємо на вулиці ранкового міста.


     Нам знову пощастило із погодою! Сонячно і навіть тепліше, як вчора.
     Ось на велосипеді іде працівник медичної служби.
     Ми рухаємося в напрямку до центу міста, минаючи сонні будинки і напівсонні магазини.
     Велосипеди радують своїми "віночками" навкого корзинок.
     Дуже хотілося ще вчора потрапити в кілька музеїв. На жаль, сьогодні вони зачинені, але ми принаймні подивилися двори, які витримують дух науки вже століттями...

     Це - зоологічний музей



У дворі нас здивували сліди, на жаль ще не знаю відповіді, чиї вони :)
     А ще дуже цікава ось ця (думаю, сонячний годнник) куля.
     Далі ми гуляли вуличками. Вони тут достатньо вузькі, але такі гостинні, вдало "вмішують" в собі автобуси, машини, і, звичайно ж, велосипеди та цікавих туристів.
     Дахи деяких будиночків зовсім вкриті мохом, а черепиця, здається, ось-ось з'їжджатиме на дорогу.

     Ми зустріли в Кембріджі цей дивовижний годинник! Раніше зустрічіли його тут - http://lulochek.livejournal.com/26289.html .
Це такий собі коник-стрибунець, що активно їсть час.
     Він висить на розі Corpus’ Taylor Library, і всі перохожі, котрі милуються прекрасними спорудами на вулиці King’s Parade, не оминають увагою стрибунця.

     Не залишають байдужими вітрини магазинів. Англія готується до ювілею королівського весілля.
     Діма встигає подивитися і вітрини з фототехнікою.
     Біля каплиць дуже людно, йдуть служби. Також багато людей і в центрі на Market Street. Тут навіть є  чегри.
     За усім цим спостерігають "невід'ємні елементи архітектури" - голуби.
     Спокійно пройти повз прилавки із солодощами не можемо :).
Купуємо нямчики.
Солодка радість!
     Далі йдемо вуличками. Багато кафе, свіжа кава, бруківка... 
Все це віддалено нагадує Львів і Чернівці.
Ця вітрина кльова. Скажіть?
І  ця теж, така... зелена?!
Ми рухались в напрямку річки. 
Приглянувся такий ось кошик біля одного будиночку.

Вулиці цвітуть... Сонечко гріє.
У парках багато молоді,  активної і жвавої.
Ось і річка. Навіть взимку можна запросто покататися на човнику.

Звичайно, ми познайомилися із місцевими лебедями і чайками...

Ось ця пташка віхдхопила собі "щастя").

І знову вулиці із кумедними будинками, шо сунуться.

Міст, оповитий легендами, - математичний.
     Історію можна послухати тут
Романтичний Кембрідж асоціюватиметься у мене ще довго із цим мостом, рожевими квіточками на деревах, миготливими ліхтарями у вузьких вуличках.

 Приземлює романтику така дуже гучна машинка.

І від неї стільки пару... і тепла.
А ще, насмішила  така назва бару.
Ми блукали містом, пили каву, гуляли, роздивлялися будинки.

Ось так годують пташок.
 А так возять дітей :).
     Ще одна зупинка на сьогодні - Wolfson College. Дорогою милуємося волохатими цеглинками у парканах і квітучими деревами.


Ось і коледж,  в якому навчається Катя.
 Годинник старанно нагадує про час.
 Зелені куточки коледжу; красуньки -  Катя і Люда.


     Набравшись настрою і вражень, із "Вечірнім Києвом" та іншими смаколиками у рюкзачках, ми вирушили до вокзалу. Далі була тривала подорож додому. (3 години замкненого простору поїзда!).
Але ми щасливі.

А Вам сподобались наші вихідні?

No comments:

Post a Comment